Словник української мови (1927)/грімучий
| ◀ грімотня | Словник української мови Г грімучий |
грінка ▶ |
|
Гріму́чий, а, е. Гремящий. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.
| ◀ грімотня | Словник української мови Борис Грінченко Г грімучий |
грінка ▶ |
|
Словник української мови — Г
грімучий
Борис Грінченко
1927
Гріму́чий, а, е. Гремящий. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.