Словник української мови (1927)/гулий

by Борис Грінченко

◀ гулавий

Словник української мови Борис Грінченко Г гулий

гулити ▶

Київ: Горно, 1927

I. Гу́лий, а, е = Ґу́лий.

II. Гу́лий, лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.