Словник української мови (1927)/гулькнути

by Борис Грінченко

◀ гулька

Словник української мови Борис Грінченко Г гулькнути

гульма ▶

Київ: Горно, 1927

Гу́лькнути, кну, неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.