Словник української мови (1927)/гуля

by Борис Грінченко

◀ гулюмаха

Словник української мови Борис Грінченко Г гуля

гуля-гуч! ▶

Київ: Горно, 1927

Гу́ля, лі, ж. 1) Детск. голубь. О. 1861. VIII. 8. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть… ХС. II. 195. 2) = Сич. Вх. Лем. 406. 3) = Ґу́ля.