Словник української мови (1927)/гуляння

Матеріал з Вікіджерел

Гуля́ння, ня, с. Гуляние, веселие, развлечение. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. III. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.