Словник української мови (1927)/гурготіти

Матеріал з Вікіджерел

Гурготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Гуркоті́ти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. I. 310.