Словник української мови (1927)/гуркотій
| ◀ гуркотати | Словник української мови Г гуркотій |
г ▶ |
|
Гуркоті́й, тія́, м. Стучащий, неспоко́йный человек. Рк. Левиц.
| ◀ гуркотати | Словник української мови Борис Грінченко Г гуркотій |
г ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуркотій
Борис Грінченко
1927
Гуркоті́й, тія́, м. Стучащий, неспоко́йный человек. Рк. Левиц.