Словник української мови (1927)/гурочковий

by Борис Грінченко

◀ гурок

Словник української мови Борис Грінченко Г гурочковий

гуррикан ▶

Київ: Горно, 1927

Гуро́чковий, а, е. Одна из разновидностей зеленого цвета (о материи), *огуречный. Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.