Словник української мови (1927)/гуртоправ
| ◀ гуртом | Словник української мови Г гуртоправ |
гуртоправець ▶ |
|
Гуртопра́в, ва, м. Гуртовщик, пастух, гонящий гурт. *Там стояли гуртоправи з своїми гуртами, а між ними сам хазяїн… Пир. у., Конон.
| ◀ гуртом | Словник української мови Борис Грінченко Г гуртоправ |
гуртоправець ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуртоправ
Борис Грінченко
1927
Гуртопра́в, ва, м. Гуртовщик, пастух, гонящий гурт. *Там стояли гуртоправи з своїми гуртами, а між ними сам хазяїн… Пир. у., Конон.