Словник української мови (1927)/гусятник

by Борис Грінченко

◀ гусятко

Словник української мови Борис Грінченко Г гусятник

гусятниця ▶

Київ: Горно, 1927

Гуся́тник, ка, м. 1) Пастух гусей. Желех.; Вх. Зн. 12. 2) = Гу́сник. Св. Л. 27. 3) = Гу́ся́тниця. Киев. 4) Раст.: а) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123. б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. I. 132. в) Желтый птицемлечник, гусиный лук, Gagea lutea. Константиногр. у.