Словник української мови (1927)/гутірка
| ◀ гутір | Словник української мови Г гутірка |
гутіти ▶ |
|
Гу́тірка, ки, ж. 1) = Гу́тір. Г. Барв. 201, 446. *2) Манера говорить. Діду Сятенко, чого ви так кричите? — Та то в мене гутірка така, хлопче. Пир. у., Конон.