Словник української мови (1927)/гільчастий
Зовнішній вигляд
◀ гільцем | Словник української мови Г гільчастий |
гімн ▶ |
|
Гільча́стий, а, е = Гілля́стий. Стоїть дуб гільчастий. Мнж. 150. Гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.