Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гіркота

Матеріал з Вікіджерел

Гіркота́, ти́, ж. = Гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.