Словник української мови (1927)/давніш

by Борис Грінченко

◀ давність

Словник української мови Борис Грінченко Д давніш

давнішній ▶

Київ: Горно, 1927

Давні́ш, *давні́ше, нар. 1) Сравнит. ст. от давно́. 2) Ранее. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять… — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». Гліб. 42.