Словник української мови (1927)/давучий
Зовнішній вигляд
◀ давонути | Словник української мови Д давучий |
давучка ▶ |
|
Даву́чий, а, е (от дави́ти). 1) О вкусе: терпкий, *вяжущий. 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
◀ давонути | Словник української мови Борис Грінченко Д давучий |
давучка ▶ |
|
Словник української мови — Д
давучий
Борис Грінченко
1927
Даву́чий, а, е (от дави́ти). 1) О вкусе: терпкий, *вяжущий. 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.