Словник української мови (1927)/дара

by Борис Грінченко

◀ дар

Словник української мови Борис Грінченко Д дара

дараба ▶

Київ: Горно, 1927

Да́ра, ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. I. 19.

Дара́, ри́, ж. 1) Антидор. 2) Причастие. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.