Словник української мови (1927)/дармувати
| ◀ дармування | Словник української мови Д дармувати |
дарна неділя ▶ |
|
Дармува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Быть без употребления. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. III. 41. *2) Бездействовать, терять попусту время. Бачу, не дармувало моє ловецьке товариство. Лепкий.