Словник української мови (1927)/дах
| ◀ датувати | Словник української мови Д дах |
даха ▶ |
|
Дах, ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через божий дах: «тут моє діло на огні згоріло». Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Ум. Дашо́к.