Словник української мови (1927)/дбайливість
| ◀ дбайливий | Словник української мови Д дбайливість |
дбалий ▶ |
|
*Дбайли́вість, вости, ж. 1) Радение. 2) Заботливость, внимательность. І моя дрібна особа бувала предметом його дбайливости в таких разах. Франко.