Словник української мови (1927)/двері
| ◀ дверечки | Словник української мови Д двері |
дверка ▶ |
|
Две́рі, ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Як у бога за дверима. Ном. *При две́рях ста́ти. Стать у дверей. При дверях стала. Входила з ясного в темне і не бачила нічого. Лепк. *Сіне́ч(ш)ні —. Дверь в сени. Сл. Нік. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лесных зверей — западни́ця. Шух. I. 235. Ум. Две́речки.