Словник української мови (1927)/двихтіти
| ◀ двихкати | Словник української мови Д двихтіти |
дві ▶ |
|
Двихті́ти, хчу́, ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить. Харьк.
| ◀ двихкати | Словник української мови Борис Грінченко Д двихтіти |
дві ▶ |
|
Словник української мови — Д
двихтіти
Борис Грінченко
1927
Двихті́ти, хчу́, ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить. Харьк.