Словник української мови (1927)/двійник
| ◀ двійний | Словник української мови Д двійник |
двійня ▶ |
|
Дві́йник, ка, м. У сусальщиков и золотильщиков по дереву: листки позолоченного серебра.
Двійни́к, ка́, м. Сорт миски около семи вершков в диаметре. Вас. 181.