Словник української мови (1927)/двійчастий
| ◀ двійця | Словник української мови Д двійчастий |
двійчатий ▶ |
|
Двійча́стий, а, е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.