Словник української мови (1927)/двірський

Матеріал з Вікіджерел

Двірськи́й, а́, е́. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.