Словник української мови (1927)/двічі
| ◀ двічи | Словник української мови Д двічі |
двобій ▶ |
|
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
| ◀ двічи | Словник української мови Борис Грінченко Д двічі |
двобій ▶ |
|
Словник української мови — Д
двічі
Борис Грінченко
1927
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.