Словник української мови (1927)/деготь
Зовнішній вигляд
◀ дев'ятьсот | Словник української мови Д деготь |
дегтярь ▶ |
|
Де́готь, гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. III. 31. *— по́длий. Деготь худшего качества. — до́брий. Деготь лучшего качества. Сл. Яворн.