Словник української мови (1927)/дергар

by Борис Грінченко

◀ дергання

Словник української мови Борис Грінченко Д дергар

дергати ▶

Київ: Горно, 1927

Дерга́р, ра́, м. Канатчик, занимающийся плетением канатов, шлей из пеньки. Дергарі купля' прядиво на мотузи. Каменец. у.