Словник української мови (1927)/дерниця

by Борис Грінченко

◀ дерниння

Словник української мови Борис Грінченко Д дерниця

дерновання ▶

Київ: Горно, 1927

Дерни́ця, ці, ж. 1) Четвероугольник вырезанного для корма маленьких гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.