Словник української мови (1927)/дерть
| ◀ дерткий | Словник української мови Д дерть |
дертяний ▶ |
|
Дерть, ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною раннєю, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.