Словник української мови (1927)/де-де
Зовнішній вигляд
◀ де-далі | Словник української мови Д де-де |
дедьо ▶ |
|
Де-де, нар. Кое-где; то там, то сям. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82.