Словник української мови (1927)/де-не-де

Матеріал з Вікіджерел

Де́-не-де, нар. Кое-где. Удосвіта встав я… темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).