Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дзвяк

Матеріал з Вікіджерел

I. Дзвяк, ку, м. Металлический звук.

II. Дзвяк! меж. для выражения металлического звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. I. 44.