Словник української мови (1927)/дзвінкучий
| ◀ дзвінкоголосий | Словник української мови Д дзвінкучий |
дзвінний ▶ |
|
*Дзвінку́чий а, е. Звонкий. Ясна, дзвінкуча пісня голосна. М. Черн.
| ◀ дзвінкоголосий | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвінкучий |
дзвінний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвінкучий
Борис Грінченко
1927
*Дзвінку́чий а, е. Звонкий. Ясна, дзвінкуча пісня голосна. М. Черн.