Словник української мови (1927)/дзиґа
| ◀ дзиґ! | Словник української мови Д дзиґа |
дзиґар ▶ |
|
Дзи́ґа, ґи, ж. 1) Волчок, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. I. 147. 2) Вертлявый, резвый человек, непоседа. Ум. Дзи́жка.
| ◀ дзиґ! | Словник української мови Борис Грінченко Д дзиґа |
дзиґар ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзиґа
Борис Грінченко
1927
Дзи́ґа, ґи, ж. 1) Волчок, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. I. 147. 2) Вертлявый, резвый человек, непоседа. Ум. Дзи́жка.