Словник української мови (1927)/дзиґати

by Борис Грінченко

◀ дзиґарок

Словник української мови Борис Грінченко Д дзиґати

дзиґатися ▶

Київ: Горно, 1927

Дзи́ґати, ґаю, єш, дзи́ґатися, ґаюся, єшся, гл. Юлить, вертеться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.