Словник української мови (1927)/дзюр
| ◀ дзюндзя | Словник української мови Д дзюр |
дзюра ▶ |
|
I. Дзюр, ра, м. Ключ, источник.
II. Дзюр! меж. Звукоподражание для выражения течения струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Чуб. V. 1096. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево. Мнж. 115.