Словник української мови (1927)/дзєкати
| ◀ дзєкання | Словник української мови Д дзєкати |
дзєма ▶ |
|
Дзє́кати, каю, єш, одн. в. дзє́кнути, ну, неш, гл. Говорить дзє вместо де (о белороссах). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.