Словник української мови (1927)/диркатися
Зовнішній вигляд
◀ диркати | Словник української мови Д диркатися |
диркач ▶ |
|
Ди́ркатися, каюся, єшся, гл. Спорить, противоречить. Що ж він, диркався? — Ні, так віддав. Що там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.