Словник української мови (1927)/дитячий
Зовнішній вигляд
◀ дитяточко | Словник української мови Д дитячий |
дих ▶ |
|
Дитя́чий, а, е. Детский. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. II. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впал в детство. Ном. № 6248.