Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дмухонути

Матеріал з Вікіджерел

Дмухону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побежать. Дмухонув на ввесь рот. Ном., стр. 285, № 3151.