Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/добалакатися

Матеріал з Вікіджерел

Добала́катися, каюся, єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.