Словник української мови (1927)/добритися
| ◀ добрити | Словник української мови Д добритися |
добрі ▶ |
|
Добри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. Волч. у. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. Черниг. у. 3) Щось мені́ не добри́ться. Что-то плохо себя чувствую. Волч. у.