Словник української мови (1927)/добіратися
| ◀ добірати | Словник української мови Д добіратися |
добірний ▶ |
|
Добіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. добра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Лавр. 111. Ось добірається він до Сомкової глибки. К. ЧР. 393. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Грин. I. 175. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лет. Мир. ХРВ. 4.