Словник української мови (1927)/довалити
| ◀ доважувати | Словник української мови Д довалити |
довалювати ▶ |
|
Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.
| ◀ доважувати | Словник української мови Борис Грінченко Д довалити |
довалювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
довалити
Борис Грінченко
1927
Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.