Словник української мови (1927)/довгомуд
| ◀ довголіття | Словник української мови Д довгомуд |
довгомудиків ▶ |
|
Довгому́д, да, м. Сказочное существо. *Оборотень. По одной сказке — полу-зверь, полу-человек: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. II. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказке: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.