Словник української мови (1927)/довгоп'ятий
| ◀ довгополий | Словник української мови Д довгоп'ятий |
довгорукий ▶ |
|
Довгоп'я́тий, а, е. Длинноногий. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довгоп'ятий. Гол. III. 473. Узяв би я ворону, так довгоп'ята. Мет. 469.