Словник української мови (1927)/довготривалий
| ◀ довготерпливий | Словник української мови Д довготривалий |
довгоусий ▶ |
|
*Довготрива́лий, а, е. 1) Прочный, выносливый. 2) Продолжительный, затяжной. Сл. Нік.
| ◀ довготерпливий | Словник української мови Борис Грінченко Д довготривалий |
довгоусий ▶ |
|
Словник української мови — Д
довготривалий
Борис Грінченко
1927
*Довготрива́лий, а, е. 1) Прочный, выносливый. 2) Продолжительный, затяжной. Сл. Нік.