Словник української мови (1927)/довивати

by Борис Грінченко

◀ довжок

Словник української мови Борис Грінченко Д довивати

довід ▶

Київ: Горно, 1927

Довива́ти, ва́ю, єш, сов. в. дови́ти, в'ю́, в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. III. 458.