Словник української мови (1927)/догадуватися
| ◀ догадочка | Словник української мови Д догадуватися |
догаїти ▶ |
|
Дога́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. догада́тися, да́юся, єшся, гл. 1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. К. Досв. 137. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. Ном. № 2873. 2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Мет. 72. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій поспішайся. Чуб. III. 148.