Словник української мови (1927)/догрібати
| ◀ догребти | Словник української мови Д догрібати |
догрібатися ▶ |
|
Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.
| ◀ догребти | Словник української мови Борис Грінченко Д догрібати |
догрібатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
догрібати
Борис Грінченко
1927
Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.